SystemGroup Innovative Generation




SystemGroup     РРО (реєстратори розрахункових операцій)  Питання-відповідь (РРО)

Питання-відповідь (РРО)

   Вопрос 18. 

   Чи передбачено складання акту у разі помилково вибитого чека та який порядок відображення даної суми в "Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій"?

 

   Ответ:  Відповідно до 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 (далі - Порядок), скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо реєстратор розрахункових операцій не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача", крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

   Відповідно до п. 5 Інструкції щодо заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 N 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за N 108/5299, із змінами і доповненнями, якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми до граф 4 - 7 Звіту не включаються.


   Вопрос 17. 

   З чого складається фіскальний номер РРО?

 

   Ответ:  Відповідно до п. 2.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298, із змінами та доповненнями, фіскальний номер РРО складається з

  • коду області (дві цифри),
  • коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків - коду міста, де вони обслуговуються), та
  • порядкового номера запису (шість цифр) у Книзі реєстраторів розрахункових операцій.


   Вопрос 16. 

   Який порядок обліку в касі магазину розмінної монети ?

 

   Ответ:  Згідно з п. 2.13 Положення N 637, підприємства та підприємці мають забезпечувати постійну наявність у касі банкнот i монет для видачі здачі.

   Невидача громадянам здачі через відсутність або недостатню наявність розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня є порушенням касової дисципліни, за що до винних осіб вищезазначених підприємств можуть застосовуватися штрафні санкції, встановлені ст. 1642 КпАП.

   Підприємства самостійно визначають розмір розмінної монети, оскільки Положенням N 637, яке набрало чинності 14.02.2005 р., не встановлено будь-яких обмежень щодо розміру розмінної монети на підприємстві.

   Водночас п. 2.8 Положення N 637 передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у касах готівкову виручку (готівку), що не перевищує встановлений ліміт каси. Це означає, що залишок коштів (у даному випадку – це розмінна монета) на кінець робочого дня не повинен перевищувати загальний установлений для каси підприємства ліміт готівкових коштів.

   Видача грошових коштів працівнику, відповідальному за забезпечення розмінної монети, провадиться з каси підприємства та оформляється видатковим касовим ордером.

   Розмінну монету, отриману з каси підприємства або залишену в скриньці реєстратора розрахункових операцій з попереднього дня, має бути проведено через реєстратор розрахункових операцій за допомогою операції "Службове внесення". Цього потребують i вимоги п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом N 614.

   Необхідність щоденного здійснення операції "Службове внесення" спрямована на забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

   Підтвердженням того, що відповідна сума внесена в реєстратор розрахункових операцій як розмінна монета, є Z-звіт, у якому, до речі, й відображається інформація про операції службового внесення.

Наприкінці робочої зміни касир складає Z-звіт (денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій).

   Відповідно до п. 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій i розрахункових книжок, затвердженого наказом N 614, у разі роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій протягом робочого дня декількох звітних фіскальних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі другому книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення або службової видачі коштів, то графи 3 та 4 розділу другого книги обліку розрахункових операцій можна не заповнювати.

   Розмінну монету в межах ліміту можна залишати в скриньці реєстратора розрахункових операцій (на місці проведення розрахунків) до моменту здійснення першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

   Таким чином, здавати розмінну монету наприкінці робочого дня до каси підприємства не потрібно. Знову ж таки на початку робочої зміни розмінна монета до моменту першої розрахункової операції вводиться в реєстратор розрахункових операцій з використанням операції "Службове внесення".

   (джерело: Вістник податкової служби України №17-18 - 03.05.05).

 


   Вопрос 15. 

   Часто при оформлении возврата,  субъекты предпринимательства в качестве документа, который удостоверяет личность покупателя, требуют исключительно паспорт гражданина Украины, который в отличие от многих других документов, содержит сведения о прописке. Насколько это законно? И могут ли другие документы выступать в качестве документа, который удостоверяет личность покупателя?

 

   Ответ:  Проведение расчётных операций, связанных с возвратом товара (рекомпенсацией услуг)  осуществляется с учётом нескольких важных моментов. В первую очередь, оформление возврата зависит от суммы расчётной операции продажи. Если она превышает 100 грн., то независимо от того, проводилась ли расчётная операция через РРО или оформлялась в РК, субъект предпринимательства должен составить акт (в двух экземплярах), в котором необходимо указать:

  • данные документа, подтверждающего личность покупателя;
  • сведения о товаре (услуге);
  • сумму выданных денежных средств;
  • номер, дату и время выдачи фискального кассового чека (если расчёты оформлялись с применением РРО) или номер рачётной квитанции (если расчёты оформлялись через РК), которые подтверждают покупку товара (получение услуги).

   Согласно п.4.7 Порядка применения РРО, выдача наличности покупателю при возврате товара при осуществлении расчётных операций с применением РРО, оформляется либо фискальным кассовым чеком  по форме № ФКЧ-2 (приложение 2 к Положению о форме расчётных документов), если РРО обеспечен соответствующим алгоритмом работы, либо операцией "служебный вынос".  Выдача наличности покупателю, если расчётные операции субъект предпринимательства регистрирует с применением расчётных квитанций, оформляется расчётной квитанцией, в которой сумма выданных средств записывается в её корешке и отрывной части с математическим знаком "минус".

   Важным для субъекта предпринимательства и покупателя, который возвращает товар или желает рекомпенсировать услугу является вопрос о документе, которым удостоверяется личность покупателя.

   Согласно п.13 Инструкции №20/5 (Инструкция о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины, утверждённая приказом Минюста Украины от 03.03.2004г №20/5) документами, которые устанавливают личность физического лица, являются:

  • паспорт гражданина Украины;
  • паспорт гражданина Украины для выезда за границу;
  • дипломатический или служебный паспорт;
  • удостоверение личности моряка;
  • вид на жительство лица, проживающего в Украине, но не имеющего гражданства;
  • национальный паспорт иностранца или документ документ, его заменяющий;
  • водительсткое удостоверение;
  • удостоверение инвалида или участника Великой Отечественной войны;
  • удостоверение, выданное по месту работы физического лица.

  Отметим, что этот список не полный, поскольку заканчивается сокращением "и др.". Но не смотря на указанное сокращение , очевидно, что перечень документов, удостоверяющих личность, и без него достаточно не маленький.

  В то же время, вышеуказанный пункт Инструкции №20/5 устанавливает и некоторые ограничения  при использовании отдельных вышеперечисленных документов во время заключения гражданско-правовых сделок. Можно отметить, что возврат товара является одним из составляющих договора купли продажи, который является гражданско-правовым договором, согласно ГКУ. Таким образом, при оформлении акта на возврат товара (рекомпенсацию услуги) в качестве документа, устанавливающего личность покупателя , следует пользоваться "запрещающей" нормой п.13 Инструкции №20/5 и принимать от покупателей любой документ из приведённого выше перечня, кроме удостоверений: водительского, личности моряка, служебного и участника или инвалида Великой Отечественной войны.

 


   Вопрос 14. 

   Покупатель вернул товар стоимостью 510 грн. через неделю после совершения покупки. Был составлен акт и возвращены деньги. Нужно ли требовать у покупателя вернуть оригинал кассового чека или достаточно записать его реквизиты или снять копию с чека?

 

   Ответ:  На наш взгляд, оригинал чека в такой ситуации можно просить вернуть, хотя в законодательстве, регулирующем применение РРО, прямого ответа на этот вопрос нет. Согласно п.4.8 Порядка применения РРО при возврате товара, стоимость которого более 100грн., продавец (другое уполномоченное лицо) должен составить акт о выдаче денежных средств. Этот акт должен содержать ряд обязательных реквизитов, одним из которых являются номер, дата и время выдачи расчётного документа, подтверждающего покупку товара - фискального кассового чека на товары (услуги) по форме №ФКЧ-1 (приложение 1 к Положению). Очевидно, что для заполнения акта достаточно лишь переписать данные этого чека. И, тем не менее, логичнее его забрать у покупателя.  Такой вывод базируется на следующем: возвращая товар и забирая деньги, покупатель и продавец фактически анулируют расчётную операцию, осуществлённую ранее.  Это значит, что покупатель возвращает товар, фискальный кассовый чек, подтверждающий покупку,  продавцу, а тот в свою очередь, возвращает покупателю деньги и фискальный кассовый чек выдачи денежных средств по форме №ФКЧ-2 (приложение 2 к Положению), если модификация РРО позволяет его распечатать.

   Вполне логично, что после того, как покупатель получил деньги за возвращённый товар, наличие у него чека, подтверждающего ранее совершёную покупку, совершенно не имеет смысла.

 


   Вопрос 13. 

   При перевірці торгової точки встановлено, що здійснювалась торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій, без застосування РРО, протягом певного часу ( тобто торгівля вищевказаними підакцизними товарами здійснювалася не випадково один раз). Скільки накладаються фін.санкцій? Одну на все порушення, чи дві на тютюн та алкоголь та за без використання РРО ?

 

   Ответ:  Відповідно до статті 17 Закону України від 06.07.2000 № 1776 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб`єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п`ятикрат-ному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

 

   Статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону. У разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб`єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

   Враховуючи вищенаведене, при торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій та без застосування реєстраторів розрахункових операцій до суб`єкта підприємницької діяльності застосовуються три фінансові санкції, а саме: за відсутність двох ліцензій та за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій. (джерело)

 


   Вопрос 12. 

   Сервісний центр технічного обслуговування вимагає від нас оплату за проведення опломбування РРО посилаючись на наказ № 614 від 1.12.2000 р. Ми пропонуємо виконати ці роботи під час щомісячного технічного обслуговування РРО - відповідно до п.3.1 “Порядку опломбування РРО”, який введений в дію разом з наказом ДПА № 614: “Опломбування РРО здійснюється під час реєстрації, ремонту, технічного обслуговування та за рішенням державної податкової служби.” Сервісний центр вимагає від нашого підприємства оплати всіх робіт (за що треба заплатити майже 60 грн.), кажучи, що вони не входять до переліку робіт, які виконуються під час щомісячного технічного обслуговування РРО . Хто правий ?

 

   Ответ:  Відповідно до п. 3.1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, опломбування реєстраторів розрахункових операцій здійснюється центром сервісного обслуговування перед реєстрацією РРО, після ремонту чи технічного обслуговування РРО або за рішенням органу державної податкової служби. Тобто зазначений Порядок регулює відносини між суб`єктами підприємницької діяльності та центрами сервісного обслуговування щодо опломбування реєстраторів розрахункових операцій. Що стосується плати за технічне обслуговування та опломбування реєстраторів розрахункових операцій, то це питання повинно врегульовуватися умовами договору, який складається між центром сервісного обслуговування та суб`єктом підприємницької діяльності. (джерело)

 


   Вопрос 11. 

   Враховуючи специфіку торгівлі в аптеках, просимо надати роз’яснення щодо програмування аптечних товарів ?

 

   Ответ:  Згідно з пунктом 11 статті 3 Закону України від 01.06.2000 № 1776-ІІІ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

 

   Разом з тим, враховуючи специфіку організації торгівлі аптечними товарами, Державна податкова адміністрація України не заперечує проти програмування по найменуваннях (100-120 найменувань) та цінах тих аптечних товарів, які постійно знаходяться в асортименті та мають порівняно стабільну ціну.

 

Аптечні товари, які часто змінюються в асортименті та за цінами, а також препарати, які виготовляються в аптеці за індивідуальними замовленнями по рецептах лікарів тощо, доцільно програмувати по групах з дотриманням нижченаведених вимог.

 

   При формуванні груп слід об`єднувати у межах групи подібні по призначенню аптечні товари. Наприклад, анальгін доцільно віднести до анальгетиків, ампіцилін – до антибіотиків, висушену ромашку – до трав. Крім того, групи за назвами та складом повинні бути затверджені розпорядженням по підприємству.

 

   При цьому, у такому розпорядженні кожна група повинна бути розшифрована за назвами та вартістю аптечних товарів, які увійшли до її складу, а при продажу конкретного товару слід реєструвати розрахункову операцію по тій групі, до якої він віднесений. У разі продажу декількох товарів, які належать до однієї групи, кожний товар повинен бути надрукований окремим рядком. Слід також дотримуватись вимог вищезазначеного Закону стосовно обліку кількості проданих товарів.

 

   Наприклад: при продажу 10 шприців одноразових, які віднесені до певної групи, в чеку повинні бути відображені такі рядки: 

 

  • (кількість) * (вартість одиниці товару);
  • (найменування групи)  (загальна вартість товару) (літерне позначення ставки ПДВ);

 

   При оптовому відпуску аптечних товарів доцільно проводити безготівкові розрахунки. (джерело)

 


   Вопрос 10. 

   Що робити, якщо РРО зламався або відключили електроенергію ?

 

   Ответ:  Нагадаємо, що відповідно до ст. 5 Закону про РРО у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО і РК або із застосуванням зареєстрованого резервного РРО.
   У консультації, що підготовлена за сприяння С. Воробей і опублікована у «ВПСУ» N 24/2007* з посиланням на п. 4.9 Порядку реєстрації N 614** роз'яснюється, що після установки відремонтованого (резервного) РРО, або поновлення постачання електроенергії, необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (при обнуленні оперативної пам'яті) — за час роботи, що передувала виходу РРО з ладу, або попередньому відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід роздрукувати Z-звіт. За необхідності виконується операція «службове внесення» на суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків.


   * Див. також «Бухгалтер» N 28'2007, с. 36.
   ** Див. п. 4.9 Порядку у «Бухгалтері» N 1 - 2'2008 на с. 51т.
   Звертаємо увагу на те, що підприємство, яке із зазначених вище причин використовувало у звітному місяці РК, зобов'язане подати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій, та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (ф. N ЗВР-1), та Довідку про використані розрахункові книжки*. При цьому суми розрахунків, здійснених з використанням РК і проведених через РРО, у зазначеному звіті не відображаються.
   *Див. п. 3 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614, зі змінами, у «Бухгалтері» N 1 - 2'2008 на с. 56т.
   Ті підприємства, які за відсутності електроенергії замість РРО використовували КОРО і РК протягом строку, що перевищує 72 години, можуть скористатися постановою ВГС від 14.09.2004 р. у справі N 7/372-2003р.
   Незважаючи на те, що ВГС не розглянув справу по суті, хочемо звернути увагу на рішення судів попередніх інстанцій. Річ у тім, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт невикористання РРО після закінчення 72 годин пов'язаний з об'єктивними причинами, які не залежать від підприємства. Оскільки облік розрахункових операцій із застосуванням КОРО і РК вівся на підприємстві належним чином, суди дійшли висновку, що санкції (згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО) податківці застосували безпідставно.
   Тому, якщо підприємство потрапляє в аналогічну ситуацію, слід завчасно подбати про документ, який підтверджує об'єктивність причин відсутності електроенергії.

  (джерело: Бухгалтерия)

 


   Вопрос 9. 

   В продовольственном супермаркете с большим ассортиментом товаров, в котором предусмотрены 5 (или более) мест для проведения расчетов через РРО, периодически происходит отключение электричества. Продолжать торговлю с выпиской расчетных квитанций очень сложно, поскольку многие покупатели выбирают большой ассортимент товаров. Можно ли в расчетной квитанции записывать общую сумму покупки ?

 

   Ответ:  Расчетная квитанция состоит из корешка и отрывной части. Отрывная часть, которая выдается покупателю, согласно п.5.3 Положения о форме и содержании расчетных документов, утвержденного приказом ГНАУ от 01.12.2000 г. № 614, должна содержать ряд обязательных реквизитов. Среди них указаны наименование товара, стоимость единицы измерения, на основании которых заполняется строка о сумме расчета и общей стоимости приобретенных покупателем товаров. Таким образом, по формальному признаку отрывная часть должна заполняться на каждый вид товара. Однако эта часть квитанции содержит ограниченное количество строк, и при таком подходе в случае покупки значительного перечня видов товаров отдельным покупателям нужно будет выписывать несколько квитанций, что значительно усложнит расчеты и сам процесс торгового обслуживания. Необходимость же использовать РК при отключении электроэнергии зачастую вынуждает торговые предприятия закрываться на время, что приводит к финансовым потерям. Занесение каждого вида товара в РК обусловлено тем, что в случае его возврата необходим расчетный документ, который подтверждал бы его покупку и стоимость конкретной единицы товара.
   Вместе с тем продовольственные товары практически не подлежат возврату (*). Поэтому отдельные субъекты предпринимательства все же выписывают РК на общую сумму покупки, тем более что в корешке РК, который остается на торговой точке, «разбивки» по видам товара нет — там проставляется именно общая сумма покупки. Однако если при проведении расчетов с применением РК торговое предприятие посетят с проверкой представители органов ГНС и выявят, что отрывные части квитанций выписываются на общую сумму покупки, то согласно п.3 ст.17 Закона об РРО это может быть квалифицировано как нарушение установленного порядка использования РК. За данное нарушение предусмотрена штрафная санкция в размере 20 ннмдг. 

 

 (*) - Согласно ст.8 Закона Украины «О защите прав потребителей» возврату подлежат только продовольственные товары ненадлежащего качества (прим. авт.).

 (джерело: Бухгалтерия N15 (690) от 10 апреля 2006г.)

 


   Вопрос 8. 

   Як вірно проводити суму покупки (надання послуги) через РРО з кредитних банківських карток? Та як це робити у разі відключення світла або тимчасового виходу з ладу РРО? Який документ, підтверджуючий проведену розрахункову операцію має бути в касі РРО? Чи є спеціалізовані РРО для цієї розрахункової операції, що затверджені Держреєстром ?

 

   Ответ:  Згідно із статтею 5 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб`єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

 

   У разі проведення розрахунків за продані товари з використанням кредитних банківських карток, суми розрахунків проводяться через реєстратори розрахункових операцій (підпункт 5.12. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 № 479) із зазначенням форми оплати “кредит” або “картка”.

 

   При відключенні електроенергії термінал для прийому платежів з кредитних банківських карток не працює.

 

   Відповідно до статті 5 вищезазначеного Закону на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, (7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

 

   Одночасно повідомляємо, що спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій, які працюють з кредитними банківськими картками, в Державному реєстрі електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем немає, проте деякі моделі реєстраторів розрахункових операцій мають можливість підключення терміналів для прийому платежів з кредитних банківських карток. (джерело)

 


   Вопрос 7. 

    У магазині відключили електроенергію. Якими повнні бути дії продавця-касира ?

 

   Ответ:  Дії продавця-касира:
    - до початку обслуговування покупців (пункти 1 - 4);
    - у період обслуговування покупців (пункти 5 -6);
    - наприкінці робочого дня або при вилученні коштів (пункт 7);
    - після відновлення подачі електроенергії (пункти 8 - 13).

 

1. Переконатися, що розрахункову книжку вже "відкрито", тобто вона вже використовувалася. Якщо ні, то перед початком її використання на реєстраційній сторінці зазначити дату початку використання.


2. Підрахувати готівкові кошти, що знаходяться на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО). Звірити цю суму із сумою виручки, отриманої за день (на підставі контрольної стрічки): зазначені суми мають збігатися.


3. Записати в корінці першої розрахункової квитанції з позначкою "службове внесення" суму готівки, що знаходиться у скриньці РРО на момент відключення електроенергії.


4. Переписати згідно з контрольною стрічкою РРО номери касових чеків до розділу 3 КОРО. При цьому заповнюються тільки графи 1 - 5.


5. Заповнити розрахункову квитанцію, приймаючи від покупців гроші. Розрахункова квитанція складається з двох частин: корінця та відривної частини. Корінець заповнюється відразу, а відривна частина - згодом. При цьому має бути дотримано ідентичності сум, зазначених у корінці та відривній частині.


6. Видати покупцю відривну частину квитанції, відділивши її від корінця не пізніше завершення розрахункової операції (у момент видачі здачі).


7. Записати до корінця розрахункової квитанції з позначкою "службова видача" суму готівки, що вилучається наприкінці робочого дня з місця проведення розрахунків. Аналогічно діяти і в разі, коли протягом робочого дня з місця розрахунків вилучаються готівкові кошти.


8. Підрахувати суму виручки, отриману за час відключення електроенергії (за корінцями розрахункових квитанцій).


9. Включити РРО і провести через РРО суми розрахунків за розрахунковими квитанціями окремо за кожною ставкою ПДВ - вибити чек на суму виручки, отриману під час відключення електроенергії.
    Якщо через відключення електрики в РРО відбулося обнуління оперативної пам'яті, то після включення електрики через РРО потрібно провести й суму виручки, отриману до відключення електроенергії (на підставі даних контрольної стрічки) окремо за кожною ставкою ПДВ. Здійснити Х-звіт і звірити суму за ним із сумою, підрахованою за корінцями розрахункових квитанцій.


10. Виконати операцію "службова видача" на суму коштів, вилучених із місця проведення розрахунків, за розрахунковими квитанціями.


11. Виконати Z-звіт і на підставі його даних заповнити розділ 2 КОРО (графи 5 - 8)


12. Заповнити графи 6, 7 і 8 розділу 3 КОРО. Зазначити дату і час закінчення використання розрахункових квитанцій, серію та номер останньої використаної розрахункової квитанції, а також номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію.


13. Провести операцію "службове внесення" на суму коштів, що зберігаються на місці проведення розрахунків та внесені до скриньки РРО. У розрахунковій книжці на цю ж суму зробити запис "службова видача"

Після цього розрахунки з покупцями проводяться через РРО. Якщо протягом дня розрахунки з покупцями продовжувалися, то після закінчення робочого дня потрібно виконати ще один Z-звіт. Дані такого Z-звіту відображаються в КОРО окремим рядком. У такому разі до КОРО має бути підклеєно обидва Z-звіти. (джерело: Бухгалтерия N15 (690) от 10 АПРЕЛЯ 2006г.)

 


   Вопрос 6. 

    Який законодавчо встановлений термін незастосування РРО на підприємствах роздрібної торгівлі у випадку відключення електроенергії ?

 

   Ответ:  Згідно зі ст. 5 Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії. (джерело)


   Вопрос 5. 

    Хто має право здійснювати сервісне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій ?

 

   Ответ: Відповідно до ст. 2 Закону № 1776-III центр сервісного обслуговування — це суб’єкт підприємницької діяльності, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

   Стаття 4 Закону України від 07.02.91 р. № 698-ХІІ “Про підприємництво” не встановлює обмежень суб’єктам підприємницької діяльності щодо здійснення діяльності з ремонту та сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

   Таким чином, цією діяльністю може займатися суб’єкт підприємницької діяльності, статут якого передбачає її проведення i який уклав відповідний договір з постачальником на проведення ремонту та сервісного обслуговування РРО.


   Вопрос 4. 

    Підприємство здійснює торгівлю продовольчими товарами через РРО (магазин). Покупець повернув до магазину товар. Як у такому випадку треба  оформити операцію з повернення коштів покупцю ?

 

   Ответ: Згідно п.2  ст. 3  Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 №1776-ІІІ (зі змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують РРО, зобов'язані видавати особі, яка повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо) на повну суму проведеної операції, надрукований та зареєстрований РРО (або виписаний вручну, якщо розрахунки проводяться без застосування РРО).
   Відповідно до п.4.7. Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно". 
   Операція  повернення  грошових  коштів оформляється  наступним чином. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: 
    • дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); 
    • відомості про товар (послугу); 
    • суму виданих коштів; 
    • номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). 
   Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.


   Вопрос 3. 

   Можно ли подключить кассовые аппараты производства компании SystemGroup к USB порту через преобразователи USB<=>RS-232 (COM-порт) ?

 

   Ответ: Да, можно подключить кассовые аппараты производства компании SystemGroup к USB порту через преобразователи USB<=>RS-232 (COM-порт), но нужно учитывать ряд  особенностей в работе таких преобразователей.

  На рынке существует несколько разновидностей преобразователей и переходников. Но для многих будет неожиданностью, что эти преобразователи не поддерживают полного функционала указанных интерфейсов.  И как следствие - сбои или отказ в работе подключённого технологического и (или) компьютерного оборудования.

  Для подключения кассовых аппаратов производства компании SystemGroup к компьютерам или ноутбукам, которые не имеют полноценного COM порта, но при этом имеют свободные USB-порты, необходимо использовать преобразователи USB<=>RS-232 (COM-порт), которые  поддерживают полный функционал указанных интерфейсов.


   Вопрос 2. 

   "Нужно ли в отчете по РРО отдельно отмечать сумму, проведенную по чековой книжке во время отключения света?"

 

   Ответ: Соответственно  Порядку регистрации, опломбирование и применение РРО за товары (услуги), утвержденного приказом ГНА Украины от 01.12.2000 г. № 614, если на период выхода из порядка РРО или в случае отключения электроэнергии расчетные операции ведутся с использованием расчетных книжек (РК) и книги учета расчетных операций (КУРО), то после установления отремонтированного (резервного) РРО или восстановление снабжения электроэнергии необходимо провести через РРО суммы расчетов за время работы с использованием РК, а также соответственно  контрольной ленте (в случае обнулення оперативной памяти) - за время работы, который предшествовал выходу РРО из порядка или отключению электроэнергии, если было обнулено оперативную память, отдельно по каждой ставке НДС, после чего следует выполнить Z-отчет. При необходимости выполняется операция "Служебное внесение" на сумму денежной наличности, которая сохраняется на месте проведения расчетов. Указанный порядок не предусматривает отдельного отображения в КУРО суммы расчетов за время работы с использованием РК.

 


    Вопрос 1.

  "Підприємство займається гральним бізнесом і використовує спеціалізований РРО для сфери грального бізнесу Samsung ER 350F-UA.01і. Програмою цього касового апарата не передбачено реєстрації послуги, яка оплачується за допомогою банківських платіжних карток. Який порядок оформлення розрахунків у такій безготівковій формі, якщо підприємство використовує вищезазначений РРО?"

 

  Ответ: Суб'єкт підприємницької діяльності, який застосовує спеціалізований РРО для сфери грального бізнесу Samsung ER 350F-UA.01і, повинен провадити операцію розрахунків за придбані фішки (жетони) за допомогою банківських платіжних карток у сфері грального бізнесу відповідно до п.11 Порядку податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядку звітності суб'єктів грального бізнесу, затвердженого наказом ДПА України від 19.01.98 p. № 35. При цьому слід проводити наступну реєстрацію цих коштів через РРО з формою оплати «готівка». Примірник квитанції (сліпа), отриманий з банківського обладнання, який залишається у платника податку, зберігається протягом робочого дня на місці проведення розрахунків.

 

  Згідно з пп. 7,7 п. 17 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА від 01.12.2000 р. № 614, суб'єкти підприємницької діяльності у графах 5 - 8 розділу 2 КОРО, зареєстрованої на реєстратори розрахунковим операцій, можуть вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, сум ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, отриманих (виданих) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Тобто у КОРО додатково вводиться графа «кредитні картки», до якої заносяться дані про отримані за допомогою кредитних карток кошти. Сумарні дані про розрахунки за допомогою кредитних карток заносяться до КОРО у додаткову графу «кредитні картки».

 

  Джерело: Вісник податкової служби України  №35, 2002г.

 


 

  Урядовий портал  Офіціне інтеренет представництво Верховної Ради України  Офіційне інтернет представництво Президента України   Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби

            Вернуться


SystemGroup SystemGroup © 2008
Все права защищены.

Разработано в
Sparkle Design Studio